1 січня 2009 року Чеська Республіка перебирає у Франції головування в Європейському Союзі. Вперше в історії ЄС лідерство переходить до держави, географічно найближчої до України. Два останніх роки Чехія напружено готувалалсь до ролі голови Євросоюзу. Працювала робоча група, яка координувала все, що стосується чеського головування – від рекламних плакатів до грунтовних економічних і політичних проектів. Про те, що зроблене, розповів Радіо Свобода віце-прем’єр Чеської Республіки з європейських справ Александр Вондра.
– 1 січня 2009 року Чехія перебирає головування в Європейському Союзі. Назвіть, будь ласка, головні пріоритети вашої програми.
– «Європа без бар’єрів» – головна думка в нашому головуванні, про яку ми говоримо приблизно два роки. Найбільша цінність – це справді європейська інтеграція як широкий простір для співпраці народів без будь-яких перешкод, це вільне пересування людей, товарів, служб, капіталів, інформацій і знань. Ми хочемо, щоб у цьому напрямку ЄС продовжував розвиватись. Звичайно, зараз не зовсім простий час, із фінансовою кризою та економічним спадом настануть різні протекціоністські тенденції. Тому дуже важливо не втратити те, з чого починалась європейська інтеграція. Стосовно самої програми, то маємо три найбільші пріоритети – це економіка, енергетика та Європа у світі. Коли говоримо про Європу у світі, то маємо на увазі як співпрацю в західному напрямку з новою американською адміністрацією, так і на сході. Ми прагнемо, щоб під час нашого головування дійшло до реалізації програми «Східного партнерства» із шістьма країнами – Україною, Молдовою, трьома кавказькими республіками та Білоруссю.
– Є певні побоювання стосовно чеського головування, що викликаються як з політичною нестабільністю, так з боку президента Чехії Вацлава Клауса з його критичним ставленням до ЄС. Чи поділяє ці побоювання чеський уряд?
– Ми не маємо жодних побоювань. До головування ми готуємось два роки і ми переконані, що з місією добре і професійно справимось. Звичайно, Чехія – середньої величини європейська країна, наше головування не буде таким грандіозним, як це намагався зробити президент Франції. Ми будемо виходити з реальних можливостей, зі своєї позиції в ЄС. Ми будемо намагатись вести непросту дискусію між усіма європейськими гравцями і без сумніву, з нашими обов’язками справимось. Те, що нас хтось недооцінює, у когось виникають побоювання, гадаю, зможе когось приємно здивувати. Краще мати такі вихідні позиції, коли є певні запитання чи навіть недовіра, ніж коли є великі надії, а потім їх не можна сповнити, це було б набагато гірше».
– Як ви дивитесь на можливе зменшення, послаблення чи навіть пошкодження головування Чехії через критичні зауваги до Європейського Союзу президента Вацлава Клауса?
– Пан президент має на окремі справи сильніші погляди, він охоче входить до обміну думками, з радістю представляє свої погляди, тобто в цьому немає нічого нового під сонцем. У Конституційній системі його роль чітко визначена, крім цього Радою Європи буде керувати голова чеського уряду і в нього буде мандат як від владної коаліції, так і від європейської «27-ки». Гадаю, ці розмови – то такий журналістський «evergreen», журналістів це тішить, тому що кожний трохи соковитіший вислів вони радо повторюють. Це є свобода, демократія і з цим потрібно вміти жити і справлятися.
–Яку роль ви б віддали пану президентові в період головування Чехії в ЄС, чи міг би він очолити якесь із засідань ЄС у Празі?
– Пан президент відвідає в середині лютого Європейський Парламент і виступить там, це звична роль, яку мають президенти під час головування країн. Він матиме зустрічі й прийматиме членів Європейської Комісії під час їхнього перебування в Празі. Гадаю, що він також як господар зустрічатиметься з гостями на найвищому рівні, але керуватиме засіданнями Комісії голова уряду. Про що ми говорили і що є можливим, так це те, що пан президент керуватиме переговорами з Російською Федерацією в рамках самміту ЄС – Росія, що має відбутися в Празі наприкінці півріччя.
– Чи вдасться вам, як головуючій країні в ЄС об’єднати держави з різними поглядами на розширення ЄС? Наприклад, стосовно вступу України до Євросоюзу, навіть включення України до програми «Східного партнерства» не висловлюють захоплення Німеччина та Франція, і навпаки Україну підтримує Чехія, Польща і країни Балтії. Як шукати спільну мову в такій ситуації?
– Завжди важко шукати нішу в закордонній політиці між голосами 27-ми країн. Ми справді повинні знаходити консенсус. Гадаю, що по відношенню до 6 країн «Східного партнерства» Чехія матиме що запропонувати. Концепція програми «Східного партнерства» якраз і полягає в тому, щоб підсилити відносини саме з такими державами, як Україна чи Грузія. Добру справу зробила Комісія ЄС, котра займається ініціативами, саме вона опрацювала документ, як цю співпрацю зміцнити. Тут відкривається великий простір для діяльності, ми вживатимемо як можливості двосторонньої співпраці, так і багатосторонньої з країнами «Східного партнерства». Та кожна з цих країн є іншою, має відмінні уяви і ступінь свого розвитку, з кожною з тих країн можна розробити «дорожню карту» співпраці. Вона може торкатись і лібералізації візового режиму, звичайно, за умови, що ці країни зобов’яжуться покращити охорону своїх зовнішніх кордонів. Це може торкатись поглиблення торговельних та економічних стосунків аж до створення зон вільної торгівлі чи вузької співпраці в ділянці енергетики, тобто цих можливостей є багато. Я вірю, що нам вдасться виділити певні фінансові засоби для цієї співпраці. Джерело: ea-ua.info
|
