Джерело: Європейська програма Міжнародного фонду "Відродження"
Організаторами круглого столу оприлюднено результати 1-го етапу дослідження стосовно видачі віз громадянам України консульськими установами країн ЄС. Під час дослідження було з’ясовано якість імплементації Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС та її вплив на візову політику і практику країн ЄС, а також виявлено вплив розширення Шенгенської зони на умови міжлюдських контактів між Україною та новими країнами Шенгену.
Моніторинг видачі віз громадянам України консульськими установами країн Європейського Союзу було проведено зусиллями консорціуму громадських організацій та аналітичних центрів, що представляють Київ та шість обласних центрів України. Консорціум було створено у травні 2008 року ЦМКЗПУ за підтримки Європейської програми Міжнародного Фонду «Відродження» з метою систематичного дослідження ситуації з дотриманням прав громадян на свободу пересування, виявлення проблем та перешкод на шляху до лібералізації візових відносин з ЄС із кінцевою метою скасування візового режиму щодо громадян України. Консорціумом вже було проведено круглі столи у п’яти містах України: Ужгороді – 3 вересня, Луцьку – 7 вересня, Донецьку – 11 вересня, Львові – 24 вересня, Харкові – 25 вересня, на яких було презентовано результати моніторингу на регіональному рівні.
Дослідження проведене шляхом опитування респондентів на виході з консульств (чи візових центрів). Вибірка складає 840 респондентів і охоплює заявників консульських установ 11 країн Шенгенської зони, що розташовані в Києві (10 консульств) та інших регіонах України (11 консульств) – по 40 заявників кожного консульства. Вибірка охоплює лише заявників, що самостійно проходили весь шлях отримання візи – від подання документів до одержання рішення. До вибірки не включено тих, хто отримував візи через туристичні агентства.
Охоплені країни: Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Бельгія, Греція – “старі” шенгенські країни. Польща, Угорщина, Чеська Республіка, Словаччина, Литва – “нові” шенгенські країни Похибка складає ±6%
1. Позитивні тенденції, визначені моніторингом:
Зменшення загальної (в цілому по Шенгену) кількості відмов – до 8%, тоді як у попередні роки цей показник складав у середньому 12-14%
Поява нових технологій обробки візових заявок, що дозволив консульським установам деяких країн-членів ЄС (переважно «старих») скоротити загальний термін візової процедури та певною мірою подолати проблему черг. Термін розгляду візової заявки у «старих» Шенгенських країнах у понад 50% випадків складає до 1 тижня. Термін очікування в чергах у «старих» Шенгенських країнах у більшості випадків не перевищує 1 години.
«Старі» шенгенські країни видають 23,5% багаторазових та 27% безкоштовних віз.
Більшість опитаних достатньо позитивно оцінює загальну атмосферу спілкування з консульськими працівниками
2. Негативні тенденції, визначені моніторингом:
Значне ускладнення процедур і умов отримання віз у «нових» шенгенських країнах. Заявники констатують погіршення майже за усіма дослідженими параметрами: «зростання черг», «тривалість процедури», «вартість послуг», «вимоги до документів», «зрозумілість вимог та критеріїв надання візи» та «ризик отримати відмову». У більшості випадках ситуація з отримання віз у «нових шенгенських країнах є гіршою, ніж у «старих», зокрема, стосовно часу, проведеного у чергах (нерідкими є випадки очікування 2, 3, 4 і навіть більше годин) та тривалості процедури очікування рішення (більшість заявників чекали понад 1 тиждень)
23% заявників «старих» Шенгенських країн свідчать про необхідність сплатити додаткові кошти посередникам (візовим центрам), внаслідок чого загальні витрати на візову процедуру перевищують 60 Євро замість граничної суми у 35 Євро, зафіксованої в Угоді.
У випадку відмов у наданні візи у 2/3 випадків респондентам не пояснили причину відмови Тривалість дії багаторазових віз у більшості випадків не перевищує 1-3 місяці. Лише 13-14% виданих багаторазових віз мають тривалість дії понад 6 місяців.
Опитуванням не зафіксовано зменшення кількості документів, що вимагаються консульствами від заявників, що ставить під сумнів якість виконання Статті 4 Угоди, що регламентує вичерпний перелік документів на підтвердження мети візиту для окремих категорій громадян.
Найбільшу кількість багаторазових віз видає Угорщина (61%) та Польща (49%), найменшу – Греція (7%) Найменша кількість відмов зафіксована у консульстві Німеччини (2,5%), найбільша – Іспанії (22,5%). Найбільшу кількість безкоштовних віз надають консульства Франції (45%), Німеччини та Литви (по 41%), найменшу – Італії та Іспанії (по 10%) та Бельгії (5%).
Найшвидшою є процедура у консульстві Франції, де більшість респондентів отримують візу у день подання документів. Загальна кількість заявників, що ідентифікують себе з пільговими категоріями, визначеними статтею 5 Угоди (право на отримання багаторазових віз) є 57%. Кількість заявників, що отримали багаторазові візи є 37%.
Загальна кількість заявників, що ідентифікують себе з пільговими категоріями, визначеними статтею 6 Угоди (право на безкоштовне оформлення віз) є 54%. Кількість заявників, що отримали безкоштовні візи є 28,6%.
За словами Ірини Сушко, керівника проектів Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України: “Як свідчать результати моніторингу, угода про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС сприяла певному покращенню ситуації з видачею віз громадянам України переважно в «старих» шенгенських країнах. В той же час Угода поки що не стала ефективним механізмом, спроможним компенсувати негативні наслідки розширення Шенгенської зони для більшості громадян України, що подорожують до країн ЄС.”
“Проведений моніторинг підтверджує, що де-факто угоді бракує механізмів прямої дії, оскільки консульства продовжують користуватися відомчими інструкціями, які або ігнорують деякі положення Угоди, або трактують деякі її двозначні положення не на користь українських заявників. “ – коментує Дмитро Шульга, менеджер Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.
Звіт за результатами моніторингу буде розміщено на сайті Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України (http://cpcfpu.org.ua), а також на порталі проєвропейського громадянського суспільства України “Європейський простір” (http://eu.prostir.ua).
Більш детальну інформацію по результатах моніторингу можна отримати за контактами:
